Кенія

Кенія - країна дикої природи, національних парків, содових озер і вулканів, що заснули. Це напрочуд гармонійне поєднання первісного минулого і цивілізованого сьогодення. Природа Кенії надихнула Хемінгуея на створення книг "Зелені пагорби Африки" та "Снігу Кіліманджаро". У Кенії бували Уїнстон Черчілль, Теодор Рузвельт, англійська королева Єлизавета II.

Столиця - Найробі. У перекладі з язика племені масаї слово "найробі" означало "місце холодної води". До зведення міста тут була невелика оаза, де зупинялися работоргові каравани. Завдяки англійцям Найробі перетворився на великий мегаполіс та одне з найкрасивіших міст світу. На центральній площі міста височить вежа з годинником, схожим на лондонський Біг-Бен. Поруч знаходиться усипальниця першого Президента Кенії Джомо Кеніати. Навколо площі сучасні хмарочоси зі скла та бетону. Тут першокласні готелі, магазини, ресторани та елегантний міжнародний конференц-центр. У Національному музеї Найробі один з головних експонатів - кам'яна копія улюбленого слона Джомо Кеніати в натуральну величину. Президент був так прив'язаний до свого слона, що коли той помер, наказав виготовити його копію, увічнивши пам'ять про свого улюбленця. Як експонат виставлені й пазурі лева-людожера, який зжер королівського інтенданта сера Чарльза Хенрі Райала прямо в поїзді і вбитого відважним мисливцем Гастелло.

Історія: Ще в минулому столітті поїздки до Кенії були небезпечними. Будівництво залізниці від Момбаси – колишньої столиці країни до озера Вікторія увінчалося багатьма жертвами левів, які нападали і на європейців та на африканців. Місцеві жителі стверджували, що це діє прокляття Тсаво – прокляття духів померлих чаклунів, які були проти витівки білих – будівництва залізниці. Проте дорогу добудували. І столицю з Момбаси перенесли до Найробі. Але кенійці все одно віддають перевагу авто. Кому хочеться тремтіти 12 годин на спеці, якщо відстань між містами всього 500 км? Та й боязко. Раптом досі діє страшне прокляття Тсао.

Визначні пам'ятки: Момбаса - стародавнє місто. Його згадували у своїх працях ще Діоген та Птолемей. Ще XII столітті Момбаса був незалежним містом. Але її Золоте століття настало через триста років, коли вона стала найважливішим стратегічним пунктом на морському шляху з Європи до Китаю, Індії та Персії. На міських ринках золото, спеції, слонову кістку міняли на шовк з Індії, кераміку з Персії та Китаю. Жителі Момбаси носили золоті прикраси та жили у дво- та триповерхових будинках. Місто пережило багато воєн та навал. Його зручне місце розташування не давало спокою зімбабвійцям, португальцям і туркам, німцям та англійцям. Адже контроль цього порту означав контроль над усім узбережжям Східної Африки.

Сьогодні Момбаса - велике місто з великою кількістю пляжів. Це відомий світовий курорт із прекрасною природою. Старих будівель тут майже не лишилося. Деякі збереглися в центрі будинку витримані в арабському стилі: з різьбленими парадними, сходами та балконами. Сучасний морський порт у Момбасі – другий за величиною африканський порт після Кейптауна. Сьогодні через нього проходить весь кенійський експорт: чай, кава, шкіра та бавовна.

Від колишніх битв залишилося кілька старих корабельних гармат, які можна побачити не тільки у Форт-Ісусі - головній фортеці міста, а й біля воріт престижних готелів, що просто лежать на перехресті. Форт Ісус був зведений у XVI столітті, щоб захищати португальські кораблі від турецьких набігів. На той час кенійську землю контролювала Португалія. Понад 100 років тут велися запеклі битви. Найдовша облога тривала майже три роки. Коли туркам вдалося увійти до порту, все навколо було усіяне трупами. Останній португальський солдат, що залишився в живих, заманив ворогів на пороховий склад і підірвав себе разом з двома десятками турків. Коли в Кенію прийшла нова господиня - Британія, Форт-Ісусу знайшлося нове застосування. Він став в'язницею для особливо небезпечних злочинців. І лише 45 років тому його оголосили національною пам'яткою.

У природній оазі Мзіма Спрінгс, що утворився 500 років тому в результаті виверження вулкана Чулу Хіллз, водяться крокодили та бегемоти. Це найчистіше джерело питної води для Момбаси.

Руїни міста Геде загубилися у прибережних джунглях. Колись, у XVII столітті, мешканці покинули це місто з невідомої причини. Можливо, над містом віяло прокляття, можливо щось інше. Тільки стіни Геди можуть розповісти про те, що сталося насправді. Для всього Африканського континенту це загадкове місце.

Місто Малінді бачило найбільших людей минулого тисячоліття. Тут побували Васко да Гама, Христофор Колумб та Дієго Амеріго. Тут збереглися залишки колони, що колись символізувала великі досягнення португальських мореплавців. Тут знаходиться церква, що стала першою, побудованою в Африці.

Національні парки Кенії з дикими тваринами, підводними ключами, содовими озерами в долині Великої Ущелини та сніговими вершинами зробили країну знаменитою. Тут можна зустріти стада слонів і бізонів, граціозних жирафів, левів і тигрів, крокодилів та бегемотів, що живуть у своєму природному оточенні. Різноманітність екзотичних птахів захоплює не лише мандрівників, а й вчених-орнітологів. Марабу, птах-секретар, білі пелікани, чаплі, рожеві фламінго та ще близько 400 видів птахів мешкають на озері Накуру. Тут же зустрічаються чорні носороги, що стали рідкістю навіть для Кенії. На озері Вікторія – найбільшому озері в Африці – варто взяти напрокат моторний човен і вирушити на рибалку.

Відмінне клювання гарантовано. Поруч із заповідником Масаї Мара, де водяться носороги, антилопи, газелі та гепарди, розташоване село племені масаї. Здійснити туди екскурсію буде дуже цікаво. Сходження на гору Кіліманджаро, спуск у знаменитий кратер Нгоронгоро дадуть нагоду відчути себе першовідкривачем чогось незвичайного. У шістнадцятикілометровому кратері Нгоронгоро мешкають дивовижні птахи-гіппопотами. Крім того, у цих місцях знайшли свій будинок леви, леопарди, буфало та носороги.

Відпочинок у Кенії: Пляжі з білим піском, блакитний океан, пальми та інші тропічні рослини перетворили Кенію на ідеальну курортну зону. Розкішні готелі на березі океану дуже різноманітні за архітектурою. Вечорами відчиняються двері казино та кабаре. Серед пляжних розваг туристи віддають перевагу підводній рибалці, дайвінгу, польотам на повітряних кулях та віндсерфінгу. Чудові поля Кенії чудово пристосовані для гри у гольф. Обіцяє екзотику сафарі на верблюдах. У меню ресторанів Кенії завжди можна знайти страви і африканської кухні, і європейської. Основу кенійських рецептів складає каша з маїсу та спеції. Вино переважно південно-африканське.